Вже рік в Україні триває страшна війна. Але не всі люди мають змогу шукати притулку за кордоном. Особливо потребують гуманітарної допомоги хворі. Гуманітарна асоціація "Світло" надає цільову підтримку, про що свідчить доля Віктора Олешка.
24 лютого 2023 року виповнюється річниця широкомасштабного російського вторгнення на територію всієї України. Мільйони людей втратили свої домівки від початку війни. Багато з них виїхали до Європи, щоб знайти захист від російських бомб. Однак багато українців не можуть покинути свою країну. Двоє з них - Віктор та Ірина Олешко. Вони живуть у Запоріжжі, місті, розташованому менш ніж за годину їзди від фронту. Вони не можуть думати про втечу: Віктор хворий. Колишній сантехнік переніс інсульт під час нічної зміни у 2019 році. "Спочатку я ще міг пересуватися самостійно, але рік тому мій стан сильно погіршився. Відтоді я можу тільки сидіти або лежати", - розповідає 63-річний чоловік.
Віктор все життя провів у Запоріжжі, його дружина Ірина також виросла в цьому регіоні. Коли почалася війна, вони були шоковані. "Це був невимовний жах! Ми були налякані, розгублені і не знали, що відбувається з нашою країною і нашим народом", - розповідають вони. Через війну допомогу таким людям, як Віктор та Ірина, дуже важко знайти. Обидва тепер залежать від сусідів, які, наприклад, приносять їм дрова для печі, щоб вони не замерзли. У них більше немає рідних, які могли б про них подбати.
Однак кілька тижнів тому подружжя отримало необхідну допомогу. До Запоріжжя прибуло кілька вантажівок зі Швейцарії, завантажених продуктами харчування, одягом і, найголовніше, життєво необхідною медичною допомогою для Віктора, зібраною в рамках кампаній зі збору коштів для Switlo. Для Віктора це неймовірна цінність: дорослі підгузки, інвалідний візок і новий матрац. Особливо він зрадів матрацу, адже старий був уже дуже зношений. Недостатньо для людини з такими стражданнями. Віктор та його дружина неймовірно вдячні за пожертву: "У Швейцарії чудові люди, дай вам Бог здоров'я!" Незважаючи на тривалу війну, Віктор впевнений у собі і в тому, що його країні не бракує підтримки. "Я думаю, що ми переможемо", - з гордістю каже 63-річний чоловік.
Такі історії впливають на гуманітарну асоціацію "Світло" подвійно. Особливо це боляче для Олени, Андрія та їхньої доньки Антоніни. Сім'я Мальцевих родом із Запоріжжя і вже дев'ять років мешкає у Freisamt, земля Aargau. Вони також є співзасновниками "Світло". "Я не можу повірити, що щось подібне відбувається в моєму рідному місті. Тим краще, що ми можемо допомогти людям, які там живуть", - каже Антоніна. У той же час, подібні історії є причиною того, що "Світло" надає свої послуги, незважаючи на велику допомогу від держав та гуманітарних організацій. "Ми, мабуть, можемо досягати таких людей, як Віктор, краще, ніж великі благодійні організації, тому що у нас є чудова мережа в прифронтових регіонах, в тому числі в Запоріжжі", - каже Андрій.
З 24 лютого 2022 року "Світло" змогло доставити в Україну 20 великі вантажівки. Переважна більшість пожертв надійшла від приватних осіб. "Ми дякуємо благодійникам так часто, як тільки можемо. Тільки завдяки їхньому теплу та щедрості ми можемо підтримувати людей у кризових регіонах", - каже Олена. "Світло" зміг допомогти тисячам українців, від Івано-Франківська на заході України, де знаходиться центр для біженців, до східноукраїнських міст Запоріжжя, Харкова та Херсона. Останні два міста були відвойовані лише влітку цього року, тому гуманітарна ситуація в цих регіонах іноді викликає занепокоєння. Це ще одна причина, чому подальші дії з боку Швейцарії є необхідними. "Світло" все ще залежить від приватних донорів.